Палацово-паркові комплекси Бельведер і Шенбрунн

Свою історію цей палацовий комплекс розпочав в 1714 році, коли великий полководець того часу принц Євгеній Савойський задумав побудувати на цьому місці палац, який представляв би собою просте приміщення для житла. Тут же знайшли надійний притулок багато членів королівської сім'ї, які ховалися від Французької революції.

Найцікавішою є Мармурова зала, яку прикрашають розкішні фрески талановитого німецького баталіста Альтомонте Мартіно. У палаці, в якому знаходилися житлові палати принца, можна побачити чудово збережені меблі, які доповнюють багаті колекції живопису і скульптур найвідоміших майстрів різних країн та напрямків. Без сумніву, значний інтерес для туристів також представляють Дзеркальний зал і багато інших кімнат. У цей комплекс входять: оранжерея і конюшня.

Через рік принца відвідала думка про зведення ще одного палацу, який повинен розташовуватися напроти першого, і призначатися спеціально для прийомів. Як першу, так і другу будівлю проектував архітектор Йоганн Лукас фон Гільдебрандт, він же керував роботами під час будівництва.

Будівництво Верхнього Бельведеру, розташованого на вершині пагорба, було завершено в 1722 році. Фасад будівлі, прикрашений скульптурами, уособлює гучну перемогу над турками. Хоча він частково затьмарює красою свого брата, але в ньому дуже мало збереглося від початкового вигляду. Це пов'язано з тим, що він використовувався майже до середини двадцятого століття, і зазнав багато змін, доповнень і реконструкцій.

Один з парадних залів цього розкішного будинку став місцем підписання Державного договору від 15 травня 1955 року, який завершив окупацію Австрії, що тривала 10 довгих років. Сьогодні тут виставляються роботи Клімта, Шиле, Кокошки, які належать Австрійській галереї XIX — XX століть.

Нижній і Верхній Бельведер з'єднані між собою красивим садом з фонтанами. Ландшафтний дизайн створив баварець Домінік Жирард. Сад розташовувався симетрично щодо парадного входу. Ця модель паркового ландшафту була раніше запропонована французами. У композицію входять дерева і кущі, скульптури і фонтани.

У колишній конюшні, яка розташована поруч з палацом Нижній Бельведер, також розмістили музей, в якому зібрана колекція середньовічного мистецтва XII - XIV століть.

Зважаючи на відсутність у принца спадкоємців, всі його замки і палаци згодом були викуплені Ганною Вікторією, а потім стали власністю імператриці Марії Терезії. Вона придбала палацовий комплекс для розміщення в ньому королівської колекції. Починаючи з 1779 року палацові двері для відвідування галереї були відкриті всім бажаючим. Це була перша в Європі публічна художня галерея. В кінці XIX століття вся зібрана колекція, розташована в палаці Бельведер, дбайливо переміщена в Художньо-історичний музей країни. А в 1918 році цей казковий палац став національним музеєм Австрії.

Історія палацово-паркового ансамблю Шенбрунн бере початок в XIV столітті, коли на його території знаходилися землі монастиря, а сама місцевість називалася Каттенбург. Пізніше, в 1569 році землею заволоділи Габсбурги і використовували її для мисливських цілей.

На жаль, в 1863 році угіддя і літня резиденція були повністю зруйновані турками, які напали на Відень. Нове життя резиденції подарував імператор Леопольд, який в 1696 році наказав почати будівництво палацово-паркового комплексу за зразком Версальського палацу. Роботою керував архітектор Йоганн Бернхард Фішер фон Ерлах.

На сьогоднішній день Шенбрунн є найпопулярнішою пам’яткою архітектури не тільки у Відні, а й у всій Австрії. Палацово-парковий комплекс неймовірних масштабів. Загальна його плоша становить 212 гектарів, а палац складається з 1441 кімнати, які належали імператору Франсу Йосифу та його дружині Єлизаветі Баварській. У нас буде можливість побачити палац з середини. Побачити як жили імператори та придворні слуги, побачити як були оздобоені імператорські покої. На території комплексу також є чудові сади та неймовірної краси квіткові алеї.